Ми провели інтеграційні та міжкультурні заняття. Зранку в
суботу прокинулась, з цікавістю хотілось побачити сьогоднішні музичні
заняття. Йшла по сонячному Старому Місту і задумувалась, як складеться
сьогодніщній день.
Зал в SCEK був увесь в дзеркалах. Ми сиділі у колі, а непоказна пані
Магда Степієн на наших очах з кожною хвилиною перетворювалась на переможця
ритміки. Було банато сміху, але і навчання: вибивали різні ритми, творили
канони, наслідували жести, навіть танцювали Краков»яка.
Пані…….. піднімалась на сантиметр над землею. Кружляючи між нами поступово
викликала у нас покору, тому що досить швидко переконались, що ритміка в цілому
не є така проста і зрозуміла, якбі то на перший погляд не видавалось.
Після обіду проходили перші заняття вичення білоруської пісні. «Ой
мій Ісусе» все дуже сподобалось. Було гарно і вартісно, а Світлана виявилась
дуже доброю диригенткою. По завершенню заняття була гордою, що швидко
освоїла текст і ноти.
Ввечері запланували похід на концерт Pascal Schumacher
Quartet, який відбувався а в Старому Ринку в рамках ХІХ
Міжнародного Пленерового Фестивалю Джазу. Музика була гарна, а на завершення
дня потішили себе прогулянкою і італійським морозивом, оскільки
Світлана впродовж двох днів говорили лише про морозиво.
А це лише початок приємного часу, який я провела дякуючи проекту. Знала, що
буде добре, але не знала, що аж так гарно. Втомлена після заняття
задумалась, чи вистачить сил бути активною учасницею проекту. Як
виявилось, One Voice був саме тим, чого мені бракувало в цей момент
Maja Kurpiewska
fot. Karina Krystosiak